ВІКТОР СИДОРЕНКО

Дата народження: 1953Місце проживання: Київ, Україна

Народився 1953 в Талдикоргані (Казахстан) у сім’ї репресованих сталінським режимом.
ОсвітаПісля закінчення середньої школи і обов’язкової служби в армії вступає до Харківського художньо-промислового інституту (Харківська державна академія дизайну і мистецтв), який в 1979 році закінчив із червоним дипломом. Учень професора, лауреата Державної Премії СРСР Бориса Косарева, у 1981 році стає аспірантом творчих майстерень АХ СРСР (науковий керівник — академік, професор Сергій Григор’єв).
У 1992 отримує звання заслуженого діяча України, в 1998 — народного художника України.У 2001 засновує Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, який здійснює фундаментальні наукові дослідження в галузі всіх видів сучасного мистецтва, практичні та вишукувальні дії, що мають на меті розвиток професійного актуального мистецтва, впровадження нових художніх технологій і практик.
Художникові притаманні глибоке знання стану та проблем сучасної світової пластичної культури, аналітичний підхід до втілення значущих тем історії та сьогодення, гостра спостережливість і розкутість композиційної фантазії та велика продуктивність. Бездоганно володіючи лінією, умінням вибудовувати форму, колорит, майстер невтомно експериментує, дошукується новітніх спрямувань у мистецтві нового тисячоліття.
Митець широкого творчого діапазону, майстер картини, натюрморту, портрета, акварельних творів, проектів сучасних мистецьких експозицій, Сидоренко неодноразово удостоєний престижних відзнак, у тому числі міжнародних.
Найвідоміші роботи: триптих «Літо», цикли «Акварелі», «Жінки і квіти» (1990–1993), «Цитохронізми» (1994–1997), «Амнезія» (1995–1999); «Вторгнення» (1996), «Ритуальні танці» (1997). Неабияким успіхом користувалися авторський проект художника «Жорна часу», який 2003 року репрезентував Україну на ювілейному 50-му Венеційському бієнале (Італія) та мультимедійний проект «Аутентифікація», репрезентований 2006 року на міжнародному фестивалі «Східні сусіди» у Нідерландах.
У 2007 році був співкуратором українського проекту на Венеційському бієнале, а у 2011 та 2013 – комісаром українських проектів.