Ця робота про передчуття єдиного, і водночас різності. Для мене мама – жінка з якою я себе порівнюю, та до якої рівняюсь. Час од часу, в зачісці, словах, переглядаючи сімейні альбоми – помічаю схожість. Сьогодні я зустрічаюсь на світлині з нею, де поруч також я.

На одній з представлених фотографій, задокументовано п’ятдесятиріччя – оберемок троянд . Опісля, збагнула, що якби я не наближалась вона завжди буде попереду, час який забирає її від мене і вже зовсім не наближує одну до одної.