“Стражденний світ, водночас вкритий ковдрою весняного квіту”.
Кобаясі Ісса, (1763–1828), поет, майстер поезії хайку, Японія

Представлена робота є спробою показати дуальність, одночасність і контраст життя в усіх його відтінках. Вона зображує скульптуру лебідки на пеньку та розповідає про наївну ніжність, відданість людям і своїй справі навіть після безсонної ночі тривог. Квіти, такі поширені в різних традиціях української культури й вплетені в нові українські ритуали, символізують репродуктивний період рослин — одну з найяскравіших, найкольоровіших і найпахучіших маніфестацій життя. Ця робота — про крихкість, про дозвіл собі відчувати красу й любов.